Атмосферний тиск, гідростатичний тиск, що надається атмосферою на предмети, що все знаходяться в ній. А. д. — істотна характеристика стану атмосфери; у кожній точці атмосфери воно визначається вагою вищерозміщеного повітря. З висотою А. д. убуває; залежність А. д. від висоти виражається барометричною формулою . Вимірюється А. д. барометром . А. д. виражають в міллібарах ( мбар ) , в ньютонах на м 2 ( н/м 2 ) або висотою стовпа ртуті в барометрі в мм, приведеною до 0°С і нормальної (на рівні моря і широті 45°) величини прискорення сили тяжіння.
За нормальне А. д. приймають 760 мм рт. ст.= 1013,25 мбар = 101325 н/м 2 На висоті 5 км. А. д. рівно приблизно половині А. д. в земної поверхні.
На земній поверхні А. д. змінюється від місця до місця і в часі. Особливо важливі неперіодичні зміни А. д., пов'язані з виникненням, розвитком і руйнуванням повільно рухомих зон високого тиску — антициклонів і відносно швидко величезних вихорів, що переміщаються, — циклонів, в яких панує знижений тиск. Відмічені до цих пір крайні значення А. д. (на рівні моря): 808,7 і 684,0 мм рт. див.(дивися) Проте, не дивлячись на велику мінливість, розподіл середніх місячних значень А. д. на поверхні земної кулі щороку зразкове одне і те ж. Середньорічне А. д. знижено в екватора і має мінімум під 10° с. ш.(північна широта) Далі А. д. підвищується і досягає максимуму під 30—35° північної і південної широти; потім А. д. знову знижується, досягаючи мінімуму під 60—65°, а до полюсів знову підвищується. На цей широтний розподіл А. д. істотний вплив робить пора року і характер розподілу материків і океанів. Над холодними материками взимку виникають області високого А. д. Таким чином, широтний розподіл А. д. порушується, і поле тиску розпадається на ряд областей високого і низького тиску, який називається центрами дії атмосфери . З висотою горизонтальний розподіл тиску стає простішим, наближаючись до широтного. Починаючи з висоти близько 5 км. А. д. на всій земній кулі знижується від екватора до полюсів.
В добовому ході А. д. виявляються 2 максимуми: у 9—10 ч і 21—22 ч, і 2 мінімуми: у 3—4 ч і 15—16 ч. Особливо правильний добовий хід воно має в тропічних країнах, де денне вагання досягає 2,4 мм рт. ст., а нічне — 1,6 мм рт. див.(дивися) Із збільшенням широти амплітуда зміни А. д. зменшується, але в той же час стають сильнішими неперіодичні зміни А. д.
Літ.: Хргиан А. Х., Фізика атмосфери, 2 видавництва, М., 1958, гл.(глав) V; Бургесс Е., До кордонам простору, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1957.
