Атмосферика, електричні сигнали, що створюються радіохвилями, випромінюваними розрядами блискавок. Поблизу земної поверхні відбувається близько 100 розрядів блискавок в 1 сек. Тому в будь-якій точці земної кулі можна практично безперервно реєструвати А. Прі радіоприйомі на слух А. сприймаються як шерехи або характерні свисти, що створюють атмосферні перешкоди радіоприйому . Розряд блискавки має 2 стадії: передрозряд і основний розряд, що розрізняються силоміць струму і спектром випромінюваних радіохвиль (см. мал.(малюнок) ). Основний розряд випромінює наддовгі хвилі, а передрозряд — довгі хвилі, середні хвилі і навіть короткі хвилі . Максимум енергії А. лежить в області частот порядка 4—8 кгц. Якщо А. створюються місцевими грозами, то їх спектр визначається лише спектром випромінювання грозового розряду. Якщо ж джерело — видалена гроза, то спектр визначається також і умовами поширення радіохвиль від вогнища грози до радіоприймального пристрою.
Деякі А. сприймаються на слух як сигнали, частота яких безперервно зменшується. Такі А. називаються свистячими. Їх особливість пов'язана з механізмом поширення наддовгих хвиль. При поширенні таких хвиль в хвилеводі, утвореному нижнім кордоном іоносфера і поверхнею Землі, відбувається часткове «просочування» їх через іоносферу. Хвилі, що просочилися, поширюючись уздовж силових ліній магнітного поля Землі, віддаляються від поверхні Землі на десятки тис. км. і потім знову повертаються до Землі. Швидкість їх поширення залежить від частоти, високочастотні складові сигналу поширюються з більшою швидкістю і приходять раніше. Це і приводить до виникнення на виході приймального пристрою характерного свисту, висота тону якого безперервно міняється.
Дослідження А. дають зведення про механізм поширення наддовгих хвиль, а також про властивості самих ніжніх і дуже високих областей іоносфера, в якій поширюються А. Для розрахунків ліній радіозв'язку побудовані спеціальні карти і номограми, по яких можна визначити рівень А. у кожній точці Землі.
Літ.: Альперт Я. Л., Поширення радіохвиль і іоносфера, М., 1960; Долуханов М. П., Поширення радіохвиль, 2 видавництва, М., 1960; Краснушкин П. Е., Атмосферика, в кн.: Фізичний енциклопедичний словник, т. 1, М., 1960, с. 100—102.
