Астма бронхіальна (від греч.(грецький) asthma — задуха), алергічне захворювання, що характеризується нападами задухи, що повторюються, унаслідок спазму бронхів і набряку їх слизистої оболонки. У основі А. б. лежить підвищена чутливість організму (див. Алергія ) і особливо тканин бронхів до різних, зазвичай нешкідливих речовин — алергенів. Найчастіше А. б. викликають такі алергени, як побутовий і виробничий пил, пилок рослин, спори грибків, частки шерсти домашніх тварин, а також мікроорганізми, що населяють верхні дихальні дороги і бронхи людини. Велике значення при А. б. має спадковий нахил до алергічних проявів. Під впливом алергену виникають напади задухи, що виражаються в скруті видиху; дихання свистяче, особа синюшна, вени на шиї набухають. До кінця нападу, через 1 / 2 —1 ч, починається покашлювання і відділяється невелика кількість скловидної в'язкої мокроти. В деяких випадках напади тривають декілька днів — астматичний стан (затяжна астма). З розвитком хвороби підвищується та, що дратує нервової системи; напади А. б. можуть виникати і без дії алергену — у зв'язку із змінами погоди, охолоджуванням, фізичною напругою, негативними емоціями. А. б. зазвичай протікає хронічно і часто ускладнюється емфіземою легенів, розростанням сполучної тканини довкола бронхів і змінами в м'язі правого шлуночку серця з подальшим розвитком сердечної недостатності.
Лікування. Напади зазвичай удається ліквідовувати введенням спазмолітичних (що знімають спазм) засобів. У період міжнападу лікування направлене на боротьбу з алергією. Для виявлення алергенів, що викликають захворювання, ретельно з'ясовують у хворого, за яких обставин у нього виникає напад, що на ранніх стадіях захворювання може допомогти встановленню алергену. Проводять також шкіряні і провокаційні алергічні діагностичні проби (передбачуваний алерген вводять внутрікожно або вдиханням у вигляді аерозоля). Якщо алерген виявлений, його рекомендують усунути з оточення хворого або з його організму (зміна професії, квартири, лікування інфекцій і т. п.); якщо це неможливо, добиваються зниження чутливості до алергену (десенсибілізації) ін'єкціями екстракту алергену в поступово зростаючих дозах. В деяких випадках удаються до гормональних препаратів. Велику користь при А. б. приносить дихальна гімнастика. Поза періодами загострення рекомендується курортне лікування в умовах среднегорного клімату з низькою вологістю.
Літ.: Сучасна практична алергологія, під ред. А. Д. Адо і А. А. Польнера, М., 1963; Булатів П. До., Бронхіальна астма, Л., 1964; Крайп Л., Клінічна імунологія і алергія, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1966.
