Асоціація рослинна, основна одиниця класифікації рослинного покриву, що представляє сукупність однорідних фітоценозів з однаковими структурою, видовим складом і з схожими взаєминами як між організмами, так і між ними і середовищем. Кожна А. тісно пов'язана з певними умовами середовища — кліматом, грунтом, а також що населяє її тваринним світом. А. характеризується певною продуктивністю (запас і приріст) рослинної маси. При зміні зовнішніх умов і складу флори А. змінюються. Так, сучасні європейські А. широколистяних лісів виникли з аркто-третінніх лісів і, у свою чергу, можуть поступитися місцем в ході історичного розвитку рослинності іншим А. Участки сучасній рослинності під впливом змін рельєфу, гідрологічних і грунтових умов, а також унаслідок прямих (наприклад сінокосіння, вирубування лісів, будівництво водоймищ) і непрямих (наприклад, пасіння худоби) антропогенних впливів можуть змінюватися корінним чином. Приклади А. — сосняк з брусницею в надгрунтовому покриві на сухому і бідному грунті, сосняк з чорницею на більш зволоженому грунті, діброви з сниткою в трав'яному покриві, ділянки лугу з переважанням лісохвоста і з схожим складом інших рослин, болота з сфагновим покривом, пухівкою, багульником і тому подібне При оцінці лісових і кормових угідь грунтуються на властивостях пануючих А. Наприклад, при детальному вивченні лугів і при складанні великомасштабних карт рослинного покриву на них наносяться окремі А., при зменшенні ж масштабу — об'єднання А. Називаются А. звичайно по пануючих в них рослинах, наприклад бор-брусничник — Pinetum vacciniosium, ялиново-сосновий ліс з брусницею і кислицею — Piceto-pinetum vaccinioso-oxalidosum. У вивчення А. великий вклад зробили російські і радянські учені — Р. Ф. Морозів, Ст Н. Сукачев, Ст Ст Алехин, А. П. Шенников і ін.
Літ.: Рослинний покрив СРСР, т. 1—2, М., 1956; Основи лісової біогеоценологиі, М., 1964.
