Асоціація революційного мистецтва України (Асоцiaцiя революцiйного містецтва Україні, АРМУ; заснована в 1925), в 2-ій половині 1920-х рр. найчисленніше об'єднання українських радянських художників різних напрямів. Мала філії і студії в багатьох містах УРСР, де владнувала ряд виставок. Також організувала республіканську виставку (Харків, 1927) і виставку «Гравюра і малюнок» (Київ, 1928), в якій брали участь художники РРФСР БССР, Закавказзі. У прагненні підвищити рівень української художньої культури і створити національне самобутнє мистецтво, що формує суспільно-побутове середовище, АРМУ проголосила рівноцінність образотворчого і т.з. виробничого мистецтва . Виступи АРМУ проти натуралізму прийняли форму активної боротьби з впливом АХРР . Після виходу з асоціації художників, що орієнтувалися на вітчизняні традиції реалізму 19 ст (М. А. Шаронов) і на сучасне західноєвропейське мистецтво (Л. Ю. Крамаренко, Ст Н. Пальмов, А. І. Таран) і ОСМУ (Об''еднання сучасніх мітцв Україні, 1927—31), що заснували, що веде положення в АРМУ цілком зайняли учні і послідовники М. Л. Бойчука (І. І. Врона, С. А. Налепінськая-бойчук, І. І. Падалка, Ст Ф. Седляр) і близькі до них по переконаннях художники (А. М. Довгаль, Е. Б. Сахновськая). Їх розуміння національної своєрідності мистецтва, піднесення монументального мистецтва в збиток станковому лягли в основу творчих установок АРМУ. У 1929 Ст І. Касіян, деякі молоді «бойчукисти» (Н. А. Рокицкий, Е. Ст Холостенко) і ін. вийшли з АРМУ і заснували об'єднання «Жовтень» («Жовтень»), а в 1930 група художників «Жовтня» і частина членів АРМУ об'єдналися у ВУАПХ (Всеукраїнська асоцiaцiя пролетарьських художникiв), після чого АРМУ до її ліквідації в 1932 існувала лише формально.
Літ.: Icторiя українського містецтва, т. 5, До., 1967, с. 17—19, 23, 29—30;. Афанасьев Ст А., Становлення соцiaлicтічного реалiзму в українському образотворчому містецтва До., 1967.
