Арістов Микола Якович [1834, Тамбовська губернія, — 26.8(7.9) .1882, м. Ніжин Чернігівської губернії], російський історик. Закінчив Казанську духовну академію (1858). Викладав в Казанському (1867—1869), Варшавському (1869—73) і Харківському (1873—75) університетах, в Ніжинському історико-філологічному інституті (1875—1882). Розділяв народницькі і просвітницькі погляди А. П. Щапова, написав монографію про нього. А. вивчав господарський побут Київської Русі (магістерська дисертація «Промисловість Древньої Русі», 1866), історію народних рухів («Московська смута в правління царівни Софьі Олексіївни», 1871), російський фольклор («О історичному значенні російських розбійницьких пісень», 1875).
Літ: Цамуталі А. Н.,Н. Я. Арістов, в кн.: Питання історіографії і джерелознавства історії СРСР, М-код.—Л., 1963.
