Аріосто (Ariosto) Лудовіко (8.9.1474, Реджо-нель-Емілія, — 6.7.1533, Феррара), італійський поет. Вигадував п'єси, писав вірші на випадок. До «дрібних творів» (opere minori) А. відносяться латинські вірші — гекзаметри, оди, елегії, епіграми; італійські тихі — сонети, мадригали, канцони на любовні теми. У своїх сатирах А. наслідував Горацію. До «дрібних творів» А. зараховують також 5 італійських комедій: «Чорнокнижник» (1520), «Звідниця» (1528) і ін. Видатне значення має поема в октавах «Несамовитий Роланд», що з'явилася в 40 піснях в 1516 (2 видавництва в 1521) і в 46 піснях в 1532. А. як би продовжив «Закоханого Роланда» М. Боярдо, об'єднавши тематику французького героїчного епосу з куртуазним циклом «романів Круглого столу» (див. Артуровськие легенди ). Але на самій справі він написав нову гуманістичну поему, незалежну від попередників. Поема А. перекладена всіма європейськими мовами. У Росії «Несамовитий Роланд» був перекладений з французької мови (2чч., 1791—93). С. Е. Раїч дав неповне переведення ямбом 4-стопи (2 тт., 1832—33).
Соч.: Orlando Furioso, а cura di Е. Vittorini, Torino, 1951; Lettere, 3 ed., ed. A. Cappelli. Mil., 1887; Le satire, ed. G. Tambara, Livorno, 1903; Lirica, ed. G. Fatini Bari, 1924; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Несамовитий Роланд. Ізбр. місця, пер.(переведення) А. І. Курошевой, під ред. А. А. Смирнова, Л., 1938 (вступ. ст. А. А. Вишнєвського).
Літ.: Гаспарі А., Історія італійської літератури, т. 2, М., 1897; Розанців М. Н., Пушкін і Аріосто, М., 1937, с. 375—412; Де Санктіс Ф. Історія італійської літератури, т. 1—2, М-код.,1963— 1964; Rava Pergola B., Il poeta delle fiabe (L. Ariosto e il suo poema). Mil., 1957; Natali G., L. Ariosto, Firenze [1967] (бібл. с. 153—58); Fatini G., Bibliografia della critica ariostea (1510—1956), Firenze, 1958.
