Артилерія резерву Верховного Головнокомандування (АРВГК), артилерійські і мінометні частини і з'єднання, що організаційно не входять до складу загальновійськових з'єднань і об'єднань. АРВГК використовується у військовий час на головних напрямах за рішенням Верховного Головнокомандування для кількісного і якісного посилення військової артилерії. До складу АРВГК входить різна артилерія, у тому числі великій і особливій потужності, реактивна протитанкова, зенітна і ін. АРВГК стала створюватися в німецькій армії в 1914, у французькій і російській в 1917, Червоній Армії в 1918. Найбільший розвиток і широке вживання АРВГК Червоної Армії отримала у Великій Вітчизняній війні. До кінця війни в Червоній Армії налічувалося 10 артилерійських корпусів, 105 артилерійських і мінометних дивізій, 97 окремих артилерійських і мінометних бригад і велика кількість окремих полків і дивізіонів АРВГК. Це дозволяло здійснювати широкий оперативний маневр артилерією і створювати на ділянках прориву високу артилерійську щільність.
