Артаксеркс, персидські царі з династії Ахеменідов . A. I. Долгорукий правив в 465—424 до н.е.(наша ера), вступив на престол після того, як в результаті придворної змови був убитий його батько — ксеркс I. На початку царювання А. подавив повстання єгиптян, підтримане Афінами (Ахеменідов, що воювали з державою), а в 454 перси знищили афінський флот в дельті Нила. У 449 після перемоги афінян при Саламіне (на Кіпрі) уклав Каллієв світ, що завершив греко-персидські війни . По цьому світу А. I визнав політичну незалежність грецьких міст М. Азії. Не дивлячись на посилення сепаратистських тенденцій представників персидської знаті (наприклад, заколот Мегабіза, близько 449 до н.е.(наша ера)) і повстання підкорених народів, центральна влада при А. I залишалася ще досить сильною, а цілісність держави Ахеменідов була в основному збережена.
А. II Мнемон правив в 404—358 до н.е.(наша ера), старший син Дарія II. На початку правління вів боротьбу за престол з молодшим братом Киром, правителем М. Азії. Не дивлячись на ряд успіхів в зовнішній політиці (розгром спартанського флоту в Кніда в 394, Анталкидов світ 386 і т. д.), царювання А. II було часом ослабіння держави Ахеменідов. Проти А. II неодноразово повставали сатрапи, васальні царі, напівзалежні племена (кадусиі і ін.).
А. Ill Ох правив в 358—338 до н.е.(наша ера), син попереднього. Став царем після знищення старших братів, в якому брав діяльну участь. З великою енергією намагався відновити цілісність держави Ахеменідов. Заборонив сатрапам тримати наймані війська. З великою жорстокістю подавив ряд повстань (у М. Азії, фіникії, на Кіпрі) і в 341 знов приєднав Єгипет (що відклався в кон. 5 ст до н.е.(наша ера) від держави Ахеменідов). Був убитий своїм наближеним, євнухом Багоєм.
