Арно Антуан Венсан
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Арно Антуан Венсан

Арно (Arnault) Антуан Венсан (22.1.1766, Париж, — 16.9.1834, Годервіль, департамент Ніж. Сіно), французький драматург і поет, член Французької академії. Автор трагедій у дусі класицизму, що містили злободенні натяки на сучасність: «Лукреция» (пост. 1792), де у вуста Брута вкладені республіканські тиради, і ін. Користувалися популярністю дотепні, часом гостро сатиричні байки (видавництво 1814 і 1819) і ліричні вірші, одне з яких — «Листок» (1815), придбало виняткову популярність і було перекладене майже всіма європейськими мовами; існує не менше восьми російських переведень (Ст А. Жуковського, Ст Л. Пушкіна, Д. В. Давидова і ін.). Автор змістовних мемуарів.

  Соч.: Ceuvres, v. 1— 8, P., 1824—27; Souvenirs d''un sexagénaire, v. 1—4, P., 1833, 2 éd., 1910; [стих. «La feuille»— «Листок»], у кн.: Французькі вірші в переведенні російських поетів XIX—XX вв.(століття) На французькій і російській мовах, М., 1969.

  Літ.: Пушкін А. С., Французька академія, в кн.: Полн. собр. соч.(вигадування), 2 видавництва АН(Академія наук) СРСР, т. 7, М., 1958; Оксман Ю., Сюжети Пушкіна, в кн.: Пушкін і його сучасники, ст 28, П., 1917, с. 76—87; Обломієвський Д., Література французької революції (1789—1794), М., 1964; Biographic universelle ancienne et moderne, nouv. éd., publ. sous la dir. de М. Michaud, t. 2, P. 1843, р. 255—65.

  А. Ю. Наркевіч.