Арнолд (Arnold) Метью (24.12.1822, Лейлхем, Мідлсекс, — 15.4.1888, Ліверпул), англійський поет, педагог і мистецтвознавець. Дебютував віршами «Тристан і Ізольда», «Смерть Бальдра», «Емпедокл на Етне», «Сораб і Рустем» і ін. Як критик писав про ворожість буржуазної дійсності мистецтву (збірка «Культура і анархія», 1869; книга «Література і догма», 1873). У своїх есе протиставляв прозаїзму мислення буржуазного обивателя високу виховну мету літератури, пройнятої ідеями краси, правди і добра. Одним з перших в Англії оцінив велич Л. Н. Толстого як реаліста, суворого до влада імущим (стаття «Граф Лев Толстой», 1887). У свою чергу Товстою, вважаючи А. однодумцем, поміщав уривки з його вигадуванні в своєму «Колі читання». Найбільш значні роботи А. зібрані в книзі «Критичні досліди» (серії 1—2, 1865, 1888).
Соч.: The complete prose works, Ed. by prof. R. H. Super, v. 1—5, Ann Arbor, 1960—65; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Завдання сучасної критики, «Вісник Європи», 1902, кн. 6.
Літ.: Історія англійської літератури, т. 3, М., 1958, с. 33—37; Jump J. D., Matthew Arnold. L., 1955; Duffin H. C., Arnold the poet, L., [1962]; Anderson W. D., Matthew Arnold and the classical tradition, Ann Arbor, 1965; Stange G. R., Matthew Arnold. The poet as humanist, Princeton, [N. J.], 1967.
