Арно (Arnaud) Жорж (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Анрі Жірар) (р. 16.7.1917, Монпелье), французький письменник. У мандрах по Південній Америці знайшов сюжети для авантюрних романів: «Плата за страх» (1950), «Втечу відчайдушного хулігана» (1951), «Вушка на верхівці» (1953), де А. романтизує індивідуалістів, героїв смертельної риски. Надалі письменник приходить до развенчанію того, на чому тримається влада буржуазного класу: місць висновку — репортаж «В'язниця 1953» (1953), правосуддя — фарс «Ніжні визнання» (1954), расизму — збірка нарисів «Індійці не мертві» (1956), репресій і тортур — публіцистична книга «В захист Джаміли Бухиред» (1957, спільно з Же. Вержесом, русявий.(російський) пер.(переведення) 1958); фашистської диктатури — комедія «Маршал П....» (1958, русявий.(російський) пер.(переведення) 1960). Поборник вільного Алжіру, А. у 1960 був поміщений у в'язницю і з'явився перед судом, про що повідав в памфлеті «Мій процес» (1961). З 1962 А. — в добровільному вигнанні в Алжірі; співробітничає в журналі «Революсьон афрікен» («La revolution africaine»).
Соч.: Un mot, mon général, «Les Lettres françаises», 1958, 5—11 juin № 725; La plus grande pente. P. [1961]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Плата за страх, «Навколо світу», 1967 № 2—5.
Літ.: Балашов Ст, Грізний сміх, «Іноземна література», 1959 № 9; Pozner V., L''honneur de Georges Arnaud, «Les Lettres françаises», 1960, 23—29 juin № 830.
