Арго (франц. argot), мова соціально або професійно відособлених груп і співтовариств. На відміну від жаргону, А. має професійну прикріплену. У зв'язку з цим говорять інколи про А. акторів, мисливців, музикантів і тому подібне Історично сходить до мови бродячих торговців, ремісників. Строго кажучи, А. — мова декласованих груп суспільства, мова злодіїв, бродяг і жебраків. А. не складає самостійної системи і зводиться до специфічного слововживання в межах спільної мови. А. взаємодіє з жаргоном і просторіччям, утворюючи спеціальний лексичний пласт — сленг . Див. Арготізми .
Літ.: Бодуен де Куртене І. А., Предісл., у кн.: Трахтенберг Ст Ф., Блатна музика («Жаргон» в'язниці), СП(Збори постанов) Би.. 1908; Жірмунський Ст М., Національна мова і соціальні діалекти, Л., 1936; Поліванов Е. Д., За марксистське мовознавство. Сб. популярних лінгвістичних статей, М., 1931; Стойков Ст.(Старий), Соціальні діалекти, «Питання мовознавства», 1957 № 1; Dauzat A., Les argots. P., 1929; Guiraud P., L''argot, P., 1956.
