Арахіс
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Арахіс

Арахіс (Arachis), рід трав'янистих рослин сімейства метеликових. Листя парноперістосложниє; в деяких видів, окрім откритоцветущих (хазмогамних) квіток, є закритоцветущие — клейстогамниє (див. Клейстогамія ), з яких утворюються підземні плоди; зав'язь після запліднення занурюється в землю гинофором (подовжене квітколоже), що зростає з її підстави. 15 видів з Юж. Америки. Екологія їх різна: одні види мешкають на лісових галявинах і узліссях, інші — в заплавах річок, треті — в спекотливих і посушливих місцях на піщаних грунтах. У культурі поширений А. культурний, земляний горіх, китайський горіх, китайська фісташка (A. hypogaea, 2 n = 40), однорічна рослина висота 25—75 см . Кущ прямостоячий або стелеться; квітки жовті або жовтувато-помаранчеві, метеликового типа, клейстогамниє і хазмогамниє, зібрані в суцвіття; зрілий боб 1—7-семянний з ламкою солом'яною оболонкою; насіння з червоною, темно- або світло-коричневою оболонкою. Підрозділяється на 3 підвиди — південноамериканський (ssp. australia-americana), азіатський (ssp. asiatica) і звичайний (ssp. vulgaris), оброблювані в тропічному, субтропічному і помірному поясах Азії, Африки, Америки, Австралії і Європи при достатньому зволоженні; кращі грунти — родючі, легкого механічного складу. У СРСР культивують лише А. звичайний.

  В 16 ст культурний А. з Юж. Америки був завезений до Азії, а потім до Європи (з Китаю); до Росії А. проник в кінці 18 ст, але в польових умовах цю культуру стали вирощувати лише за радянських часів. Насіння А. містять високоякісне жирне масло, що вживається в консервній, маргариновій, миловареній і ін. галузях промисловості. У плодах з 10%-ній вологістю близько 42% масла, до 22% білка і близько 13% вуглеводів. З насіння А. виготовляють кондитерські вироби, їх споживають в підсмаженому вигляді. Вегетативна маса йде на корм худобі. Посівами А. зайнято св. 16 млн. га (1964), валовий збір плодів близько 14 млн. т , ср. урожай 9 ц/га . Найбільші площі в Індії, Китаї, Бірмі, Індонезії, країнах Африки, США.

  В СРСР А. вирощують в Ср. Азії, Закавказзі, на Україні, в Краснодарському краю. У передових господарствах урожай при поливі досягає 40 ц/га , без поливу — 10—16 ц/га . Районують сорти Перзуван 46/2, Закатали 294/1, Краснодарський 1708 і ін. Прийоми обробітку А. — звичайні для просапних культур. З добрив в першу чергу вносять фосфорні і азотні. Сіють А. насінням або бобами в прогрітий (до 14—15°c) вологий грунт, квадратно-гніздовим (70X70 см , по 7—8 насіння або 4—5 бобів в гніздо) або широкорядним способом, на глибину 6—10 см . Норма висіву насіння 50—90 кг/га , бобів на 30% більше. Після посіву поле накочують. Догляд за посівами: міжрядні культивації і прополки в гніздах і рядках, підгортання в період цвітіння; поливи (до 8 разів) в умовах зрошування; ефективне довсходовоє внесення гербіцидів (атразину, монурону, 2,4-Д і прометрину). Прибирають А. арахисоуборочной машиною . Насінний матеріал обробляють гранозаном або ТМТД з гамма-ізомером, а посіви — меленою сіркою (проти павутинового кліща).

  Літ.: Лузіна З. А., Арахіс, М-код.—Л., 1954; Онучак А. І. і Езерніцкий Р. А., Арахіс, М., 1954; Керівництво по селекції і насінництву олійних культур, М., 1967.

  Д. Т. Розумний, Ст Н. Вехов.

Арахіс.