Арамійська література, література на мертвих арамійських діалектах, окрім едесського (див. Сирія, розділ Література) і мандейського. Найраніші пам'ятники, що мають літературний характер, відносяться до 5 ст до н.е.(наша ера) — документи іудейської військової колонії на перс.(персидський) Службі в Елефантіне, листування Аршами, персидського сатрапа Єгипту, фрагменти повести про мудрий Ахикаре. До 5—4 вв.(століття) до н.е.(наша ера) відносяться арамійські частини біблейської книги Езри, до 2 ст до н.е.(наша ера) — арамійські частини книги Данила. Переклади Біблії арамійською мовою, звані таргуми («Таргум Онкелос», «Таргум Іонатан» і ін.), з'явилися в перші століття н.е.(наша ера) До рубежу і початку н.е.(наша ера) відносяться також арамійські тексти, виявлені в 40—50-х рр. 20 ст в районі Мертвого моря. Найкрупнішим пам'ятником арамійської писемності євреїв Палестини є арамійські частини «Єрусалимського талмуда», що містять матеріали фольклорної і письмової творчості, що має літературно-художню значущість. От 6—7 вв.(століття) збереглися лише переведення Євангелія, уривки із Старого завіту, переведення грецьких гімнів, легенд і церковних книг на західно-арамійському діалекті. Найбільш великими іудаїстічеським проїзв.(твір) на східно-арамійському діалекті є арамійські частини «Вавілонського талмуда», що увібрали в себе багаточисельні легенди, оповіді, прислів'я і приказки. Починаючи з 7 ст А. л. слабшає, а в 9 ст витісняється арабською, хоча і в ср. століття євреї продовжували створювати поетичні і прозаїчні пам'ятники на арамійській мові.
Літ.: Коковцов П., Древнеарамейськие напису з Ніраба, СП(Збори постанов) Би, 1899; Нельдеке Т., Семітські мови і народи, в обр. А. Кримського, М., 1903; Sanda А., Die Aramдеr, Lpz., 1902; Schiffer S., Die Aramäеr, Lpz., 1911.
