Апостеріорі (лат. а posteriori, буквально — з подальшого), знання, що отримується з досвіду. Такий спосіб здобуття знання розглядався вже в античності у Арістотеля, Платона, Боеція, а в середні віки — в Ібн Рушда, Ібн Сини, Альберта фон Больштедта, Хоми Аквінського і ін. Аналіз апостеріорного пізнання займав велике місце в системі І. Канта, який вважав, що спеціальні закони науки можуть пізнаватися лише А., тоді як загальні принципи пізнання незалежні від всякого досвіду, апріорні (див. Апріорі ).
