Аполітичність (від греч.(грецький) а — негативна частка і політика ), пасивне, байдуже (дійсне або уявне) відношення до суспільного життя і політичної діяльності. А., поширена серед найбільш відсталих, несвідомих верств населення капіталістичних країн, часто є результатом навмисно насаджуваної ідеологічної дії пануючого класу. А. може бути не лише проявом відсталості, але і свідомим вираженням байдужості, індиферентності. От А. як прояви відсталості слід відрізняти навмисну пропаганду А. ідеологами реакційних і консервативних класів, прагнучих приховати, завуалювати класовий вміст своєї ідеології, що має на меті збереження і зміцнення панування буржуазії і відвернення трудящих від боротьби за їх класові інтереси. Такого роду А. виступає у вигляді проповіді «безпартійності», «нейтральності» і «надкласовості» права і держави, «чистої» науки, «мистецтва для мистецтва». Пропаганда індивідуалізму, споживчої психології, міщанського затишку за допомогою порожніх розважальних або гангстерських фільмів, коміксів, порнографічної літератури і т.д. служить цілям відвернення мас від гострих політичних проблем.
Марксизм протиставляє А. науково обгрунтоване вчення про громадський обов'язок кожного, про партійність і класовий характер всіх форм ідеології. Комуністи всього світу рішуче борються проти А. і безідейності у всіх областях культури і життя. Вирішення ЦК КПРС і інших марксистсько-ленінських партій по питаннях ідеології виховують народ у дусі комуністичної партійності, ідейності і принциповості, закликають всіх трудящих бути активними учасниками політичного життя країни, революційної боротьби, будівництва комуністичного суспільства.
