Анізометр магнітний
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Анізометр магнітний

Анізометр магнітний (від греч.(грецький) ánisos — нерівний і ...метр ), прилад для визначення магнітній анізотропії . Сучасний А. м. з'явилися в 30-х рр. у зв'язку з розвитком теорії феромагнетизму і створенням феромагнітних сплавів. Найбільш поширені А. м. для визначень феромагнітної анізотропії монокристалів і текстурованих матеріалів (див. Текстура, Текстура магнітна ).

  В одному з поширених типів А. м. досліджуваний зразок поміщають в сильне однорідне магнітне поле Н ( мал. 1 ). Зразок намагнічується по напряму поля лише в тому випадку, якщо поле направлене уподовж осі легкого намагнічення (вісь OO на мал. 1 ). У всіх останніх випадках вектор намагніченості I займає деяке проміжне положення між напрямом Н і віссю OO . Його можна розкласти на компоненти I // і I ^ вздовж і поперек поля. Компонента I ^ створює момент обертання М-коду = I ^ · H , який прагне обернути зразок, подібно до того, як магнітне поле Землі повертає магнітну стрілку, поставлену в напрям схід — захід, в положення північ — південь. Момент обертання, викликаний дією магнітного поля, компенсується моментом, що створюється пружними елементами приладу (2 на мал.(малюнок) 3 ). Кут повороту зразка відлічується по шкалі. Виміри виробляються при різних напрямах поля Н (поворотом магніта плавно міняють кут а від 0 до 180 або 360°). Результати вимірів дозволяють розрахувати константи анізотропії і оцінити міру досконалості текстури. Сучасний лабораторний А. м. цього типа, створений в НДІ(науково-дослідний інститут) ЧЕРМЕТ ( мал. 2 ), володіє рядом переваг в порівнянні з ін. аналогічними приладами: він дозволяє проводити дослідження як масивних зразків, так і феромагнітних плівок в інтервалі температур від 1300 До (1027°c) до гелієвих (~1 До; ~ —272°С) і в магнітних полях напруженістю до 4000 ка/м (50 ке ).

  Існує ряд інших типів А. м., призначених, зокрема, для вимірів магнітної анізотропії матеріалів у виробничих умовах (без вирізки зразка).

 

  Літ.: Акулов Н., Брюхатов Н., Метод кількісного визначення текстури вальцьованого матеріалу, «Журнал експериментальної і теоретичної фізики», 1933, т. 3, ст 1, с. 59; Пузей І. М., Температурна залежність енергії магнітної анізотропії в нікелі, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Сірок. фізична», 1957, т. 21 № 8, с. 1088; Грігоров До. Ст, Магнітний текстурометр, «Заводська лабораторія», 1947, т. 13 № 9, с. 1073.

  І. М. Пузей.

Мал. 1. Досліджуваний зразок (диск) в магнітному полі H : I — вектор намагніченості зразка; а — кут між напрямом магнітного поля і віссю легкого намагнічення.

Мал. 3. Схема магнітного анізометра, заснованого на вимірі обертального моменту (конструкція НДІ(науково-дослідний інститут) ЧЕРМЕТ): 1 — зразок; 2 — пружні елементи; 3 — дзеркало; 4 — джерело світла; 5 — шкала; N, S — полюси магніта (маса магнітної частини приладу складає 4,5 т ).

Мал. 2. Зовнішній вигляд магнітного анізометра, заснованого на вимірі обертального моменту (конструкція НДІ(науково-дослідний інститут) ЧЕРМЕТ).