Антанта Мала
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Антанта Мала

Антанта Мала, створений в 1920—1921 блок Чехословакії, Румунії і Югославії, ставлячий своєю за мету збереження співвідношення сил, що склалося в Центральній і Південно-східній Європі після 1-ої світової війни. Був вирішальною ланкою у французькій системі військово-політичних союзів в Європі в 1920-х—30-х рр. Слідуючи у фарватері зовнішньої політики Франції, займав виразно виражені антирадянські позиції. У основі А. М. лежали двосторонні угоди її учасників, підписані в 1920—21. А. М. мала в своєму розпорядженні значні озброєні сили, була пов'язана з Польщею за посередництва ув'язненого 18 липня 1921 антирадянського румино-польського союзу і спиралася на Францію.

  Ослабіння позицій Франції в Європі, що послідувало за прийняттям Дауеса плану 1924 і підписанням Локарнських договорів 1925, зумовило ослабіння А. М. Стремясь зберегти свій вплив на її учасників, Франція уклала з ними військово-політичні угоди (з Чехословакією 25 січня 1924, з Румунією 10 червня 1926, з Югославією 11 листопада 1927). Проте значення цих угод для Франції в значній мірі знецінювалося зближенням Румунії з Англією, Угорщиною і особливо з Італією (італо-румунський договір 1926 про дружбу). Нову тріщину в системі А. М. створили договори, увязнені Югославією: Про вічну дружбу з Болгарією (14 січня 1937) і Про нейтралітет з Італією (25 березня 1937). Висновок Англією і Францією з фашистськими державами Німеччиною і Італією Мюнхенської угоди 1938, що привів до захвату Чехословакії гітлерівською Німеччиною, поклало А. М.

  Публ.: British and foreign state papers, v. 114, L., 1924, р. 695—96; League of Nations. Treaty series, v. 54, [Gen., s. а.], Doc. №1289.

  Літ.: Бошковіч Би., Балкани і міжнародний імперіалізм, М., 1936.