Андрєєв Леонід Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Андрєєв Леонід Миколайович

Андрєєв Леонід Миколайович [9(21) .8.1871, Орел, — 12.9.1919, Нейвала, поблизу Мустамяки, Фінляндія], російський письменник. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1897). Почав друкуватися як фейлетоніст в 1895. Рання творчість А. виражало демократичні настрої, розвивалося в руслі критичного реалізму («Бергамот і Гараська», 1898; «Великий шлем», 1899; «Місто», 1902; «Примари», 1904). На початку 1900-х рр. А. зближувався с М. Горьким, примикав до групи письменників « Знання ». В той же час вже в ранніх вигадуваннях («Думка», 1902; «Стіна», 1901; «Життя Василя Фівейського», 1904) виявилися скепсис, невіра в розум людини, в можливість соціального перевлаштування життя. У «Червоному сміху» (1904) викриваються жахи війни; у розповідях «Губернатор» (1906), «Іван Іванович» (1908), «Розповідь про сім повішених» (1908), п'єсі «До зірок» (1906) виражено співчуття революції (1905—07), протест проти нелюдяності буржуазного суспільства. Проте А. відходить від передових традицій російської літератури. Незадоволеність життям у його героїв змінялася пасивністю або анархо-нігілістічнім бунтом («Савва», 1907; «Тьма», 1907; «Цар Голод», 1908; «Сашка Жігульов», 1912). У циклі філософських драм («Життя людини», 1907; «Чорні маски», 1908; «Анатема», 1910) міститься думка про безсилля розуму, ідея торжества ірраціональних сил. У останній період А. створив також реалістичні твори: п'єси «Дні нашого життя» (1908), «Анфіса» (1909), «Той, хто отримує ляпаси» (1916), в яких прозвучав протест проти буржуазних буд. Творчість А. з його суб'єктивізмом, схематизмом, різкістю контрастів, гротеском близько експресіонізму.

загрузка...

  Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—8, СП(Збори постанов) Би, 1913; Повести і розповіді. [Вступ. ст. Ф. М. Льовіна], М., 1957; П'єси. [Вступ. ст. А. Димшица], М., 1959.

  Літ.: Гіркий М., Леонід Андрєєв, в його кн.: Літ. портрети, М., 1963; Воровський Ст Ст, Леонід Андрєєв, в його кн.: Літ.-критич. статті, М., 1956; Михайлівський Би. Ст, Леонід Андрєєв, в його кн.: Русявий. література XX ст, М., 1939; Афонін Л., Леонід Андрєєв, Орел, 1959; Андрєєв Ст, Дитинство, М., 1966; Kaun А., Leonid Andreyew, N. Y., 1924; Історія русявий.(російський) літератури кінця XIX — початки XX століття. Бібліографіч. покажчик, М-код.—Л., 1963.

Л. Н. Андрєєв.