Андрєєв Михайло Степанович (11.9.1873, Ташкент, — 10.11.1948, Сталінабад), радянський етнограф і лінгвіст, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1929), академії АН(Академія наук) Узбецькою РСР (1943). Керував багатьма науковими експедиціями в Середній Азії і зібрав великі етнографічні колекції по народах Середньої Азії і Індії. Досліджував старий побут, мистецтво, пережитки древніх вірувань таджиків, а також східно-іранські мови: ягнобський і пріпамірськие.
Соч.: Ішкашим і Вахан, в кн.: Андрєєв М. С. і Половцов А. А., Матеріали по етнографії іранських племен Ср. Азії, СП(Збори постанов) Би, 1911; По етнології Афганістану. Долина Панджшир, Таш., 1927.
Літ.: Пісарчик А. До., М. С. Андрєєв, в збірці: Пам'яті Михайла Степановича Андрєєва, Сталінабад, 1960 (Тр. АН(Академія наук) Тадж. РСР, т. 120).
