Амоніти (вибухові речовини)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Амоніти (вибухові речовини)

Амоніти, амміачно-селітренниє вибухові речовини, вибухові суміші аміачної селітри з пальних і вибуховими речовинами . А. — вторинні (бризантні) вибухові речовини. Як пальне в А. застосовують органічні (деревна мука, торф, макухи, нафтові масла) або неорганічні (порошкоподібний алюміній, феросиліцій) речовини. З вибухових речовин застосовують нітрогліцерин і ін. нітроефіри, тротил ( тринітротолуол ) , гексоген, тен ( тетранітропентаерітріт ).

загрузка...

  Змішай селітри з пальним називають дінамонамі, з тротилом — амматоламі, з порошкоподібним алюмінієм і тротилом — аммоналамі, з гексогеном, алюмінієм і тротилом — скельними А. Смеси із значним вмістом рідких нітроефірів відносять до динаміту . Експлуатаційні характеристики А.: теплота вибуху від 2,1 до 8,4 Мдж/кг (від 500 до 2000 ккал/кг ) , швидкість детонації від 1,5 — 2 до 5 — 6 км/ сік, щільність заряду від 0,8 до 1,5 г/см 3 . Виробництво А. зводиться до підготовки вихідних компонентів (сушка, подрібнення, просіювання) і їх змішування. Отримані суміші укупоріваются в тару або йдуть на виготовлення патронів.

  А. застосовують при різних видах відкритих вибухових робіт, для спорядження різних типів боєприпасів (мін, бомб, снарядів), для військово-інженерних підривних робіт; А. є складовою частиною запобіжних вибухових речовин. Переваги А. по порівнянню з ін. вибуховими речовинами — мала чутливість до механічних дій (удар, тертя), висока хімічна стійкість, відносна безпека у виробництві, зберіганні і зверненні; недоліки — гігроскопічність, низька водостійкість, здібність до злежування.

  Літ.: Яременко Н. Е., Светлов Би. Я., Теорія і технологія промислових вибухових речовин, М., 1957.