Альфонс (ісп.королі)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Альфонс (ісп.королі)

Альфонс (Alfonso). У іспанських середньовічних королівствах:

  Альфонс I Воїн (розум. вересень 1134), король Арагона і Наварри з 1104. У 1118 відвоював у маврів Сарагосу, в 1120 отримав перемогу при Кутанде над військами Альморавідов, що намагалися захопити Сарагосу. Зробив ряд походів в Андалусию і на південь Франції. Був розбитий маврами у фортеці Фрага (1134).

  Альфонс III Великий (838 — 910 або 912), король Астурії з 866. Відвоював у маврів ряд районів до С. від р. Тахо. Прагнучи укріпити королівську владу, А. Ill вступив в запеклу боротьбу з феодальною аристократією, очолюваною його синами; у 910 був вимушений відректися від престолу.

  Альфонс VI Хоробрий (1030 — 30.6.1109), король Леона з 1065 і Кастілії з 1072. В ході Реконкисти відвоював Толедо (1085), території Валенсії Альмерії. Розбитий Альморавідамі при Салаці (1086), втратив ряд завойованих земель. У 1108 військ А. VI знов потерпіли крупну поразку в битві з маврами при Уклесе (1108).

  Альфонс VII (1104 — 57), король Кастілії і Леона з 1126. Намагався об'єднати держави християнської Іспанії; поступово встановив свій сюзеренітет над Арагоном, Наваррой, Португалією і рядом територій у Франції (Фуа, Коменж, Монпелье). У 1135 на кортесах в Леоне був проголошений імператором Іспанії. А. VII успішно брав участь в Реконкисте (походи в Андалусию, Естремадуру, узяв в 1144 Кордову, але через рік залишив її, зрадив руйнуванню). У 50-х рр. вів боротьбу з Альмохадамі .

  Альфонс IX (1171 — 24.9.1230), король Леона і Астурії з 1188. У 1188 А. IX скликав вперше кортеси Леона з участю в них представників 3-го стану. А. IX відвоював у маврів Бадахос (1227), Касерес (1229), Меріду (1229).

  Альфонс Х Мудрий (23.11. 1221 — 4.4.1284), король Кастілії і Леона з 1252. Успішно боровся з маврами, відвоювавши у них Херес (1255), Кадіс (1262) і ін. міста. А. Х намагався добитися свого обрання імператором «Священної Римської імперії». Прагнення А. Х централізувати державу і укріпити королівську владу (що відбилося в зведенні законів — «Партідах») натрапило на опір крупних феодалів і його сина Санчо. У 1282 А. Х фактично був позбавлений королівської влади (правити став Санчо). А. Х був поетом; протегував наукам, зокрема астрономії (по його наказу в академії Толеда були складені астрономічні таблиці, в яких були враховані спостереження арабських учених).

  Альфонс XI (1311 — 26.3.1350), король Кастілії і Леона з 1312. Самостійно став правити з 1325. У своїй боротьбі з сепаратистськими прагненнями крупних феодалів спирався головним чином на міста. А. XI видав в 1348 (кортеси в Алькала) т.з. «Статут Алькала», що фіксував особисту свободу селян при збереженні феодальних повинностей, пов'язаних з поземельною залежністю. А. XI успішно воював з маврами (поразка маврів при р. Ріо-Саладо в 1340). Помер від чуми при облозі Гібралтара, який намагався відвоювати у маврів.