Албанці (самоназваніє в однині шкиптар, shqiptar),
1) нація, основне населення Албанії; чисельність в Албанії — близько 1855 тис. чіл. (1966). Близько 1 млн. А. живе в Югославії (головним чином в Косово і Метохиі і Македонії), декілька тисяч в Греції, 100—150 тис. чіл. у Італії (південні області і острів Сіцілія). Невелике число А. проживає в Туреччині, Болгарії, Румунії; у СРСР (Одеська і Запорізька область УРСР) — 5 тис. А. Албанська мова належить до індоєвропейської сім'ї мов, в якій складає самостійну гілку. 71% віруючих А. — мусульмани, 19% — православні, 10% — католики. Відносно етногенезу А. думки різні: одні учені (в т.ч. албанські) визнають основним елементом їх формування іллірійцев, інші — фракийцев. Римське панування в Іллірії (2 ст до н.е.(наша ера) — 4 ст н. е.(наша ера)) залишило деякі сліди в мові і культурі А. В середні віки на албанських землях йшла безперервна боротьба між візантійцями, болгарами, норманнами, сербами і ін., що наклало відбиток на етнічну подобу А. Етнонім «албанці», згадуваний вперше в 2 ст як племінну назву, з 11 ст став поширюватися на всіх мешканців сучасної Албанії.
Турецьке владицтво (кінець 15 ст — 1912) загальмував історичний розвиток Албанії. У умовах феодальної роздробленості порушувалися господарські зв'язки між областями, заглиблювалися діалектні відмінності; на перший план висувалися обласні найменування А. Старий етнонім «албанці» був поступово замінений новим «шкиптар», по якому відрізнялися ті, що говорять зрозуміло, по-албанськи, тобто «шкип», від іноземців. У 2-ій половині 18 — початку 19 вв.(століття) утворилися 2 основних найменування областей Албанії і їх мешканців: «Тоськерія» і «туга» на Ю. і «Гегерія» і «геги» на С.
Етнічна консолідація А., що протікала в умовах безперервного опору турецькому пануванню, особливо посилилася в середині 19 ст, коли почали виникати капіталістичні стосунки і розвернулася гостра боротьба за національне самовизначення. Перемога народної революції в Албанії (1944) і перехід до побудови соціалізму зумовили національне об'єднання А. Про господарство і культуру А. див.(дивися) в статті Албанія .
Літ.: Арш Р. Л., Сенкевич І. Р.. Смирнова Н. Д., Коротка історія Албанії. М., 1965; Historia е Shqipërisë, v. 1 — 2, Tiranë, 1959 — 65.
