Акцепт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Акцепт

Акцепт, 1) у цивільному праві згода з пропозицією ( офертою ) іншої сторони, що спричиняє за собою правові наслідки. За законодавством більшості. держав А. є одній із стадій висновку договори і є вираженням волі особи, беззастережно згідної укласти договір на умовах, запропонованих інший стороною. А., що містить які-небудь додаткові умови, вважається новою офертою. Згода признається А., якщо воно отримане стороною, що зробила пропозицію протягом терміну, вказаного в цій пропозиції, або протягом терміну, необхідного для негайної відповіді (див., наприклад, ГК(Цивільний кодекс) РРФСР, ст. ст.(старий стиль) 162—164).

загрузка...

  А. може бути виражений усно, письмово, шляхом здійснення дій, з яких виявляється згоду сторони на укладення договору (т.з. конклюдентні дії). До таких дій відносяться і дії, складові вміст зобов'язання боржника: замість відповіді про А. боржник приступає до передачі товару, виконанню робіт і тому подібне У випадках, вказаних в законі, А. може бути виражений мовчанням. Так, по радянському праву при укладенні договору постачання між соціалістичними організаціями мовчання покупця протягом більш ніж 10 днів признається А.

  Після отримання А. у відповідь на оферту договір вважається поміщеним. У буржуазному праві існують дві системи, що по-різному трактують це питання. У країнах континентальної Європи (Франція, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Італія) діє т.з. система здобуття, тобто договір вважається поміщеним у момент здобуття А. оферентом. У Англії, США, Японії і ряду ін. країн застосовується т.з. система відсилання, або «теорія поштової скриньки» (mail-box theory), згідно якої договір вважається поміщеним з моменту відсилання А.

  В законодавстві соціалістичних країн (ВНР, ГДР(Німецька Демократична Республіка), ПНР(Польська Народна Республіка), СРСР, ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка)) при укладенні господарських договорів А. признається прийняття проекту договору. При цьому, якщо сторони не досягли угоди за деякими умовами договору, пропозиція однієї сторони вважається таким, що акцептується інший якщо остання виразила згоду за основними умовами договору: наприклад, в ГДР(Німецька Демократична Республіка) — про предмет, якість, ціну (Закон про договірну систему в соціалістичному господарстві від 25 лютого 1965, с. 15,gesetzblatt der DDR, 1965, 1 № 7), в ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) — про предмет і термін (Господарський кодекс ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) § 153). У соціалістичному праві пропозиція про висновок господарського договору зазвичай підлягає обов'язковому А., якщо пропозиція заснована на плановому акті або іншому розпорядженні компетентного органу, обов'язковому для обох сторін договору. У таких випадках незгода з умовами проекту договору є підставою не для відмови від нього, а для збудження переддоговірної суперечки. Законом встановлюється, як правило, термін для А.: 15 днів у ВНР(Угорська Народна Республіка), 2—3 тижні в ГДР(Німецька Демократична Республіка) 10 днів до СРСР, 1 місяця в ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка). Якщо А. не послідував в зазначений в законі термін, оферент має право відмовитися від своєї пропозиції або звернутися в арбітраж з позовом про примус укласти договір. В цьому випадку відмова від А. визнається обгрунтованим, якщо укладення договору порушує інтереси народного господарства або постачальник не в змозі виконати цей договір (див. Постанова Угорського революційного робітничо-селянського уряди «Про договір постачання» § 6).

  2). Одна з форм безготівкових розрахунків між організаціями (див. Акцептна форма розрахунків ) .

  Е. Р. Полонський.