Актуалізм в геології, актуалістічеський метод (від англ.(англійський) actual, франц.(французький) actuel, позднелат. actualis — сучасний, справжній, такий, що фактично існує), метод природничонаукового пізнання історії розвитку Землі. А. виходить з положення: «Сучасність — ключ до пізнання минулого»; він є складовою частиною порівняльно-історичного методу, що отримав широке вживання в геології. А. дозволяє, виходячи з вистав про взаємозалежність складу гірських порід, особливостей середовища і динаміки геологічних процесів, використовувати дані про сучасні природні явища і їх результати для з'ясування особливостей древніх геологічних умов утворення гірських порід. Термін «А.» з'явився в німецькій геологічній літературі в 2-ій половині 19 ст, набув поширення починаючи з 20-х рр. 20 ст Вміст поняття А. змінювалося з часом залежно від змін в підході до питання про зв'язки сьогодення і минулого.
Зачатки А. з'явилися вже в період зародження людських знань, в прадавніх міфах, біблейських оповідях і у вигадуваннях античних натурфілософов. Пізніше А. став застосовуватися для розшифровки геологічної історії, спочатку стихійно (у Середній Азії Ібн Сина, Біруні — 10—11 вв.(століття), у Італії Леонардо да Вінчі — 15—16 вв.(століття), у Данії Н. Стено — 17 ст і ін.), а з середини 18 ст усе більш свідомо (М. В. Ломоносов в Росії, Дж. Геттон у Великобританії і ін.). Крупний вклад в обгрунтування і розробку методу зробили в 1-ій половині 19 ст К. Гофф (Німеччина) і особливо Ч. Лайель (Великобританія). Проте останній, показавши значення А. для розшифровки геологічної історії, в той же час використовував А. як один з елементів концепції уніформізма, витікаючою з уявлення про незмінність системи геологічних чинників в часу. Помилковість таких побудов незабаром була розкрита, і з кінця 19 ст А. застосовується з врахуванням ходу розвитку Землі і постійно змінної геологічної обстановки. Великий внесок у розвиток А. внесли вітчизняні учені Н. І. Андрусов, А. Д. Архангельський, Н. М. Страхів, І. Вальтер в Германії, Л. Кайе у Франції і ін., які затвердили тлумачення А. як методу, а не як основоположного принципу всієї геології.
Про доцільність користування терміном «А.» —, особливо в літології, проходілі спеціальні дискусії в Германії (30-і рр. 20 ст) і в СРСР (50-і рр.).
Літ.: Жемчужников Ю. А., До питання про сучасне полягання актуалістічеського методу в літології, в кн.: Літологічна збірка, вип. 1, Л. — М., 1948; Страхів Н. М., Основи історичної геології, 3 видавництва, ч. 1, М. — Л., 1948; Шатський Н. С. [і ін.], До питання про періодичність осадоутворення і про метод актуалізма в геології, в сб.(збірка): До питання про стан науки про осадові породи; М., 1951; Walther J., Einleitung in die Geologie als historische Wissenschaft, Tl 1 — 3, Jena, 1893 — 94; Kaiser E., Der Grundsatz des Aktualismus in der Geologie, «Zeitschrift der Deutschen Geologischen Gesellschaft», 1931, Bd 83, Н. 6.
