Акредитивна форма розрахунків, форма безготівкових іногородніх розрахунків за товари і послуги за допомогою акредитивів, при якій оплата розрахункових документів постачальника виробляється в обслуговуючому його банку за рахунок засобів, що спеціально депонують для цієї мети в банці покупця. Введена до СРСР в 1931. Застосовується постійно при деяких видах постачань і епізодично — при нерегулярних, разових постачаннях продукції або наданні послуг, а також як санкція постачальника до покупців, що систематично затримують оплату продукції. До 1967 застосовувалася також і банком як міра дії до погано працюючих підприємств.
Акредитив виставляється банком покупця за рахунок власних засобів покупця або за рахунок кредиту на підставі спеціальної заяви, в якій покупець зобов'язаний вказати умови акредитиву: термін дії в банку, обслуговуючому постачальника (зазвичай в межах 25 календарних днів з моменту здачі заяви); найменування постачальника і загальне найменування товарів або послуг, за які повинні вироблятися розрахунки; суму акредитиву (від 100 крб.) і порядок оплати рахунків постачальника — з акцептом або без акцепту уповноваженого покупця. Якщо оплата рахунків передбачається без акцепту уповноваженого, покупець може вказати додаткові умови: відвантаження товарів на певні пункти призначення, заборону часткових виплат, надання документів, що засвідчують якість продукції, і деякі ін.
Банк покупця враховує (депонує) суму акредитиву на спеціальному рахунку, з якого в подальшому відшкодовуються виплачені постачальникові суми. Про виставляння покупцем акредитиву банк сповіщає поштою або телеграфом банк постачальника і самого постачальника. Отримавши сповіщення про виставлений акредитив, постачальник відвантажує товари або надає послуги відповідно до умов акредитиву, виписує рахунки на покупця і пред'являє їх банку. Банк постачальника, перевіривши рахунки, наявність транспортних і ін. документів і їх відповідність умовам акредитиву, оплачує їх, зараховувавши ті, що належать постачальникові засобу на його рахунок. Виплата готівки за рахунок акредитиву не допускається.
Сплачені рахунки відсилаються банку покупця для відшкодування виплаченою постачальникові суми із засобів, що депонують. Покупець може у встановлений термін відмовитися від відшкодування, якщо при виплаті засобів постачальникові були порушені умови акредитиву. Протягом терміну дії акредитиву покупець може змінити його умови і зменшити суму, проте при цьому за постачальником зберігається право в певний термін пред'явити для оплати на первинних умовах рахунку за товари, відвантажені до здобуття розпорядження про зміну умов акредитиву. Після закінчення терміну дії акредитив закривається, його невикористана сума повертається на рахунок покупця або прямує на погашення заборгованості по позиці, виданій на виставляння цього акредитиву.
А. ф. р. гарантує постачальникові негайну оплату відвантаженої продукції або наданих послуг, але створює для нього і незручності, оскільки відвантаження продукції ставиться в залежність від часу виставляння акредитиву, що не завжди відповідає можливостям планомірного використання транспортних засобів і складських приміщень, а інколи викликає уповільнення оборотності оборотних коштів. Для покупців А. ф. р. пов'язаний з відверненням із звороту на довгий час частини грошових коштів, а тому в більшості випадків небажана. Ці особливості зумовили міру розвитку і обмежили сферу застосування А. ф. р. Питома вага А. ф. р. у врахованому банком звороті платежів за товари і послуги незначний: 3,1% (1940), 1,7% (1950), 1,2% (1968).
При використанні акредитиву в розрахунках між капіталістичними, а також капіталістичними і соціалістичними країнами (як правило, по комерційних операціях) імпортер через банк своєї країни відкриває в банці країни-експортера акредитив, за рахунок якого гарантується оплата вартості товарів за уявленням експортерами товаророзподільних документів (рахунків, коносаментів, сертифікатів про якість і ін.), передбачених умовами акредитиву. Оплата виробляється в обумовленій акредитивом валюті по її курсу на день платежу.
