Аккультурация (англ. неологізм — acculturation, від латів.(латинський) ad — до і cultura — освіта, розвиток), процеси взаємовпливу культур, сприйняття одним народом повністю або частково культури ін. народу, зазвичай розвиненішого. Термін «А.» увійшов до наукового ужитку в США в 1930-х рр. у зв'язку з вивченням сучасної культури американських індійців. Пізніше етнографи США вивчали також А. народів Азії, Африки і Океанії, приховуючи під терміном «А.» насильницьку асиміляцію пригноблюваних народів. Після війни проблема А. зайняла видне місце в роботах учених Індії і Латинської Америки, тобто в країнах, де в процес національної консолідації залучені багаточисельні групи населення різного походження, що знаходяться на різних рівнях культурно-історичного розвитку. Вивчення процесів А. вимагає історичного підходу до культури народів, що вивчаються. У сучасній літературі термін «А.» не отримав самостійного значення, хоча процеси, що позначаються ним, з успіхом вивчаються сучасними етнографами як процеси асиміляції і зближення народів.
Літ.: Вахта Ст М., Проблема аккультурациі в сучасній етнографічній літературі США, в сб.(збірка): Сучасна американська етнографія, М., 1963 (бібл.).
