Автотранспортне підприємство, автобаза, автогосподарство, автотранспортна контора, автоколона, автокомбінат, автопарк, автогараж і т. п., в СРСР первинне державне госпрозрахункове підприємство автомобільного транспорту для перевезення вантажів і пасажирів. Забезпечує також зберігання, технічне обслуговування і поточний (експлуатаційний) ремонт транспортних засобів, постачання їх експлуатаційними матеріалами. А. п. здійснює свою господарську діяльність по планах, затверджених вищестоящими організаціями. По роду виконуваних транспортних робіт А. п. підрозділяються на вантажних, пасажирських (автобусні, таксомотори), змішаних і спеціального призначення (швидкій медичній допомозі, підмітально-прибиральні, комунальні і т. п.).
Є А. п. загального користування і відомчі.
А. п. загального користування знаходяться у веденні міністерств автомобільного транспорту союзних республік. У кожній АССР, краю і області є автотранспортні управління або трести, керівні роботою А. п. Вони перевозять масові вантажі в містах і між містами для підприємств і організацій всіх галузей народного господарства (такі А. п. спеціалізуються по роду вантажів, що перевозяться), пасажирів (автобусами і таксомоторами) і вантажі населення. Є А. п., що перевозять вантажі між містами (межтранс), а також для перевезення: торгівельних вантажів (торгтранс), сельхозгрузов (сельхозтранс), будівельних вантажів (транс буд), вантажів на залізничні станції і із станцій (авторазгрузжелдор) і тому подібне А. п. загального користування працюють, як правило, з більшою економічною ефективністю, оскільки транспортний процес для них — основна виробнича діяльність.
Відомчі А. п. перевозять вантажі підприємств або груп підприємств відповідного міністерства або відомства. Вони обслуговують транспортними засобами конкретні промислові, сільськогосподарські або строїтльниє підприємства (головним чином внутрішньопромислові і технологічні перевезення вантажів) і кооперують свою роботу з А. п. загального користування.
А. п. мають диспетчерський апарат, який у вантажних господарствах вивчає потоки вантажів, транспортному зв'язку промислових підприємств, укладає договори з вантажовідправниками, дотримує договірні умови; видає змінно-добові завдання шоферам з врахуванням максимальний можливого використання вантажопідйомності автомобілів і мініального їх пробігу без вантажу; організовує контроль за роботою автомобілів на лінії. В окремих випадках вони здійснюють навантажувально-розвантажувальні роботи, експедиційні і складські операції, пов'язані з перевезенням вантажів. За наявності в одному місті декілька А. п. загального користування можлива організація Центральної диспетчерської служби (ЦДС), яка керує транспортним процесом декілька А. п.
Пасажирські А. п. вивчають транспортну рухливість населення, визначають потребу в перевезенні пасажирів за часом доби і по напрямах, встановлюють маршрути (погоджуючи їх з міськвиконкомами), складають розклади руху автобусів, встановлюють мережу стоянок легкових таксі, організовують контроль за роботою шоферів.
З розвитком автомобільного транспорту розміри А. п. збільшуються. У 1968 в А. п. загального користування в середньому знаходилося близько 300 автомобілів. У крупних містах є А. п. з кількістю автомобілів більше 1 тис. У таких А. п. працює декілька тисяч чоловік.
В інших соціалістичних країнах теж є А. п. загального користування і відомчі. У капіталістичних країнах значиельноє кількість автомобілів знаходиться не в А. п., а в користуванні окремих осіб, підприємств і ферм. В той же час є А. п., основною діяльністю яких є перевезення вантажів і пасажирів незалежно від відомчої приналежності А. п. Див. також Автомобільний транспорт .
