Автономна республіка, автономна радянська соціалістична республіка (АССР), радянська соціалістична національна держава, що входить до складу союзної республіки і здійснює державну владу поза межами компетенції союзної республіки на автономних початках (див. Автономія ).
В СРСР в 1969 було 20 АССР, з них 16 в РРФСР: Башкирська (утворена 23 березня 1919), Бурятська (утворена 30 травня 1923), Дагестанська (утворена 20 січня 1921), Кабардино-балкарська (утворена 5 грудня 1936), Калмицька (утворена 22 жовтня 1935), Карельська (утворена 25 липня 1923), Комі (утворена 5 грудня 1936), Марійська (утворена 5 грудня 1936), Мордовська (утворена 20 грудня 1934), Северо-осетінськая (утворена 5 грудня 1936), Татарська (утворена 27 травня 1920), Тувинська (утворена 9 жовтня 1961) Удмуртська (утворена 28 грудня 1934), Чечено-інгушська (утворена 5 грудня 1936), Чуваська (утворена 21 квітня 1925), Якутська (утворена 27 квітня 1922); у Грузинській РСР є 2 АССР: Абхазька (утворена 4 березня 1921) і Аджарська (утворена 16 липня 1921); у Узбецькій РСР — Каракалпацька (утворена 20 березня 1932); у Азербайджанській РСР — Нахічеваньська (утворена 9 лютого 1924).
АССР відрізняються один від одного за розміром території, за чисельністю і щільністю населення, національним складом, а також і по ряду інших ознак (в т.ч. історичне минуле, рівень розвитку економіки і т. д.). В той же час вони мають ряд значних загальних меж. Найбільш істотна з них полягає в тому, що кожна АССР є державою, має своє громадянство, свою територію і конституцію, свої найвищі органи державної влади — Верховна Рада і Президія Верховної Ради, свій уряд — Рада Міністрів, свій Верховний суд; у кожній АССР є прокурор республіки, що очолює систему органів прокуратури. У конституціях АССР закріплено положення про те, що кожен громадянин АССР є громадянином СРСР і відповідної союзної республіки і що громадяни всіх союзних республік на територій даної АССР користуються однаковими правами з її громадянами.
В конституції АССР закріплені основи її правового положення як держави що входить до складу союзної республіки. Конституція АССР підлягає затвердженню Верховною Радою союзної республіки. На відміну від союзної республіки, АССР не має права виходу з СРСР, оскільки вона не є суб'єктом Союзу РСР, проте вона може, за наявності відповідних об'єктивних умов, на основі визначений вираженою народом АССР суверенної волі, згоди двох зацікавлених союзних республік і вирішення найвищих органів державної влади СРСР здійснити перехід із складу однієї союзної республіки в іншу. Так, з прийняттям Конституції СРСР 1936 Каракалпацька АССР перейшла з РРФСР до складу Узбецької РСР.
АССР є однією з форм національної державності, в якій втілений суверенітет нації, і в цьому її схожість з союзною республікою. Будучи політичною формою автономії, АССР володіє деякими винятковими повноваженнями (такими ж, як союзна республіка). Компетенція АССР визначається її конституцією. Веденню АССР в особі її найвищих органів державної влади і державного управління підлягають: встановлення конституції АССР, внесення її на затвердження Верховної Ради відповідної союзної республіки і контроль за її дотриманням; встановлення районного ділення АССР, кордонів районів, міст і внесення його на затвердження Верховної Ради союзної республіки; законодавство АССР, охорона державного порядку і прав громадян; затвердження народно-господарського плану і бюджету АССР і звіту про його виконання; встановлення відповідно до законодавства СРСР і союзної республіки державних і місцевих податків, зборів і неподаткових доходів; керівництво здійсненням бюджетів районів, міст і сільських Рад; керівництво страховою і ощадною справою; управління промисловими, сільськогосподарськими і торгівельними підприємствами і організаціями республіканського підпорядкування, а також керівництво місцевою промисловістю; контроль і спостереження за станом і управлінням підприємств, підлеглих органам СРСР і союзної республіки; керівництво і контроль за порядком користування землею, надрами, лісами і водами, відповідно до законів СРСР і союзної республіки. Здійснюючи свою компетенцію, АССР видає закони в строгій відповідності із законами СРСР і союзної республіки. В разі розбіжності закону АССР із законом Союзу РСР або союзної республіки діє загальносоюзний закон або закон союзної республіки. Закони АССР публікуються на двох або декількох мовах, у тому числі перш за все на мові даної АССР.
Існують спеціальні гарантії юридичної сили актів, що видаються урядами АССР: у конституціях союзних республік — РРФСР, Узбецькою РСР, Грузинською РСР і Азербайджанською РСР встановлюється, що акт Ради Міністрів АССР не може бути скасований Радою Міністрів союзної республіки, він може бути їм лише припинений, а відмінити цей акт правомочні лише Президія Верховної Ради АССР або Президія Верховної Ради союзної республіки.
АССР має своїх представників в найвищих органах державної влади СРСР і тієї союзної республіки, до складу якої вона входить. Населення кожної АССР обирає 11 депутатів в Раду Національностей Верховної Ради СРСР. У Раду Союзу Верховної Ради СРСР депутати від АССР обираються на загальних підставах, тобто залежно від чисельності населення республіки. Наявність у складі Верховної Ради СРСР депутатів від АССР є одній з найважливіших гарантій, що дозволяють врахувати їх специфічні національні інтереси і потреби при вирішенні загальнодержавних питань. У Верховній Раді союзної республіки АССР представлена також на загальних підставах, тобто залежно від чисельності її населення. АССР представлена і в Президії Верховної Ради відповідної союзної республіки. У Конституції РРФСР встановлено, що число заступників голови Президії Верховної Ради РРФСР визначається кількістю вхідних до складу РРФСР АССР; аналогічне положення міститься в Конституції Грузинської РСР.
