Автоматичне регулювання напруги
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Автоматичне регулювання напруги

Автоматичне регулювання напруги (АРН), процес підтримки напруги у вузлових точках електричної системи в заданих межах, здійснюваний для забезпечення технічно допустимих умов роботи споживачів електричної енергії і власне системи, а також для підвищення економічності їх роботи (див. Енергосистема ). У більшості споживачів електроенергії допускаються тривалі відхилення напруги від номінального не більше ніж на ±5%. Перевищення номінальної напруги приводить до скорочення терміну служби споживачів електроенергії, зменшення — знижує продуктивність і економічність роботи споживачів, пропускну спроможність ліній електропередачі, може порушити стійкість роботи синхронних машин і асинхронних двигунів.

  Необхідність АРН викликається змінними режимами роботи споживачів і джерел електроенергії. Так, із збільшенням навантажень зростає сила струму в мережі, а отже, і втрати напруги в різних її ділянках, унаслідок чого напруга у споживачів може виходити за допустимі межі. У зв'язку з цим на шинах електростанцій і на шинах вторинної напруги районних підстанцій здійснюється, як правило, зустрічне (згідне) регулювання, при якому із збільшенням навантажень напруга тримається вищим номінального, а при зниженні навантажень — знижується. Це зменшує розмах відхилень напруги у споживачів. Проте в загальному випадку таке регулювання не виключає необхідності АРН у кожного споживача.

  АРН на електростанціях здійснюється регулюванням збудження синхронних генераторів (див. Автоматичне регулювання збудження ). На підстанціях АРН здійснюється регулюванням збудження синхронних компенсаторів, якщо вони встановлені на цих підстанціях, або автоматичною зміною під навантаженням коефіцієнта трансформації трансформаторів, а також регулюванням потужності батарей статичних конденсаторів. У споживачів електроенергії АРН здійснюється регулюванням збудження потужних синхронних двигунів і регулюванням потужності батарей статичних конденсаторів. Питання про конкретний вибір регулюючих пристроїв вирішується на основі техніко-економічного аналізу.

  Літ.: Глазунов А. А. і Глазунов А. А., Електричні мережі і системи, 4 видавництва, М.— Л., 1960; Барзам А. Б., Системна автоматика, 2 видавництва, М.— Л., 1964; Мірошників Н. А., Солдаткина Л. А., Регулювання напруги в електричних мережах, М., 1968.

  Ст П. Васин, Ст А. Буд.