Абсолютна конструкція в граматиці, частина пропозиції певної будови (по сенсу рівна підрядному обставинному реченню), жоден член якої не пов'язаний синтаксично з останньою частиною пропозиції. Смисловий підмет виражається ім'ям, смисловий присудок — погодженим з ним дієприкметником (або теж ім'ям). А. до. вимагає для обох своїх членів певного відмінка (наприклад, в латинському — отложітельного, в грецькому — родового, в старослов'янському — давального, в санскриті — місцевого). Ср. латинські: Pythagoras, Tarquinio Superbo regnante (або Tarquinio Superbo rege) in Italiam venit. «Піфагор приїхав до Італії, коли царював Тарквіній Гордий» (букв. Тарквінієм що Гордим царює або Тарквінієм Гордим царем).
