Абреки (ймовірно, від осетинського абираєг, абрег — блукач, розбійник), у минулому у народів Північного Кавказу вигнанці з роду, що вели мандрівне або розбійницьке життя. У епоху обгрунтування російського царизму на Північному Кавказі А. стали називати і всіх тих, хто вів одиночну боротьбу проти царизму і встановленого ним режиму. Серед останніх відомі: Зелімхан Гушмазакаєв з Карачая (загинув в бою), Саламбек Гараводжев з Сагойша (добровільно вдався до властей на умовах розстрілу, але був повішений) і ін. Про долю одинаків, що вели боротьбу з царизмом, склався у народів Кавказу досить значний фольклор.
