Ієрінг (lhering) Рудольф фон (22.8.1818, Ауріх, — 17.9.1892, Геттінген), німецький юрист, в 1842—92 професор в університетах Базеля, Ростока, Кіля, Гиссена, Відня і Геттінгена. Широку популярність здобули праці І. по цивільному праву, з його ім'ям пов'язані спроби соціологічного вивчення права і держави в буржуазній науці. У основу теорії І., яку він сам називав реалістичною, покладено розуміння права як юридично захищеного інтересу: у інтересі, меті, практичній користі він бачив істотний елемент поняття права. Право, по І., виникає з боротьби осіб і їх груп і у формі примусу забезпечує життєві умови суспільства. Вивчаючи право як продукт боротьби людських інтересів, І., проте, далекий від класового розуміння цієї боротьби. У книзі «Мету в праві» він трактує боротьбу як момент соціальної механіки, мотивом і умовою якої є егоїзм, а право — як визнання сильним інтересів слабкого, як самообмеження і помірність влади в цілях установлення миру на справедливих умовах між тими, що борються. Положення І. про те, що право вимагає «самообузданія влади і сили», широко відтворюється і сучасною буржуазною правовою ідеологією. У роботах І. просліджуються елементи прагматичної критики основних юридичних доктрин 19 ст — історичної школи права, природного права.
Російські юристи С. А. Муромцев, Ю. С. Гамбаров, Н. М. Коркунов і ін. намагалися розвинути окремі положення І. стосовно умов дореволюційної Росії.
Учення І. зробило вплив на формування ряду буржуазних правових доктрин 20 ст — «юриспруденцію інтересів» в Германії, юридичний прагматизм в США і так далі
Соч.: Geist des römischen Rechts auf den verschiedenen Stufen seiner Entwicklung, Tl 1—2, Lpz., 1852—54; Der Kampf um''s Recht, 2 Aufl. W., 1872; Der Zweck im Recht, Bd 1—2, Lpz., 1877—83; Scherz und Ernst in der Jurisprudenz, Lpz., 1884: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Дух римського права на різних рівнях його розвитку, СП(Збори постанов) Би, 1875: Боротьба за право, М., 1874; Мета в праві, СП(Збори постанов) Би, 1881.
