Італійський комерційний банк (Banca commerciale Italiana), один з найбільших акціонерних комерційних банків Італії. Спільно з Банком Риму і Італійським кредитом входить до групи банків національного значення. Заснований в 1894 в Мілані з первинним капіталом в 20 млн. лір. 75 % акцій належало німецькому капіталу. У роки світової економічної кризи 1929—33 банк був на межі банкрутства, від якого його врятувала субсидія уряду в 5 млрд. лір на умовах продажу уряду 95 % акцій банку. З 60-х рр. ці акції належать державному інституту промислової реконструкції (ІРІ). Згідно із законом банк має право надавати лише короткострокові кредити; у наданні середньострокових кредитів банк бере участь через Медіобанк — Банк середньострокового кредиту, створений в 1946 І. до. б. спільно з Банком Риму і Італійським кредитом. І. до. б. є посередником в розміщенні коштовних паперів акціонерних суспільств, кредитує зовнішню торгівлю і сприяє вивозу капіталу. Тісно пов'язаний із західнонімецькими банками. На початок 1972 банк мав 283 відділення і агентства в Італії, 1 відділення в США, 1 у Великобританії, 1 в Сінгапурі, 2 в Туреччині і представництва в Парижі, Токіо, Франкфурті-на-Майне, Сіднеї, Каїрі і Мехіко. Має дочірній банк в Парижі з 10 відділеннями (на початок 1972). Сума балансу банку на початок 1972 (у млрд. лір) складала 6730, вклади 5733, позики 3108, капітал і резерви 80.
