Ісраелян Рафаел Сергійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ісраелян Рафаел Сергійович

Ісраелян Рафаел Сергійович (Саркисовіч) [р. 4(17) .9.1908, Тбілісі], радянський архітектор, народний архітектор СРСР (1970). Вчився в ленінградському АХ(Академія витівок) (1929—34). З 1936 працює в Єревані, з 1940 викладає в політехнічному інституті. У спорудах І., що відрізняються простотою і чіткістю форм і силуету, органічно сполучені сучасні ідейно-функціональні і конструктивні особливості з національними традиційними елементами; у небагатослівному декорі великої гладкої плоскості використовуються мотиви середньовічної архітектури Вірменії. Роботи: винні підвали тресту «арарат»(1937—1963, 1-я черга з Г. Б. Кочаром і ін.), акведук через р. Раздан (1949), постамент пам'ятника Перемозі (1949; Державна премія СРСР, 1950), монумент «Ваагн» (1965, скульптор А. А. Арутюнян) і ін. — в Єревані ; меморіальний комплекс в пам'ять битви під Сардарапатом в 1918, в Октемберянськом районі (1968). Створив також нового типа меморіальних споруд — невеликі пам'ятники-джерела на честь героїв Великої Вітчизняної війни.

  Літ.: Бабаян Л., Рафаел Сергійович Ісраелян, «Архітектура СРСР», 1968 № 11, с. 69—71.

Р. С. Ісраелян.