Ісаєв Младен (р. 7.6.1907, с. Балювіца, Міхайловградський округ), болгарський поет, ветеран революційного руху. Герою Соціалістичного Труда (1967), Народний діяч культури Болгарії (1970). Член Болгарської комуністичної партії з 1937. Поетичні збірки «Пожежі» (1932), «Ясність» (1936), «Людська пісня» (1941) і ін. пройняті пафосом боротьби з фашизмом. Після 1944 І. — активний учасник будівництва соціалістичної культури. У романтично забарвленій ліриці поета розкривається духовний світ сучасника (збірки «Вогонь», 1946, «Любов», 1954, «Висота», 1969, і ін.). За талановиті переведення російських поетів І. нагороджений Радянським урядом орденом «Знак Шани» (1967). Лауреат Дімітровськой премії (1951).
Соч.: Ізбрані творбі, кн. 1—2, С., 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Лірика, М., 1964.
Літ.: Марков Д. Ф., Болгарська література наших днів, М., 1969; Лікова Р., Младен Ісаєв, С., 1960.
