Ісаков Іван Степанович [10(22) .8.1894, с. Аджікенд Азербайджанської РСР, — 11.10.1967, Москва], Адмірал флоту Радянського Союзу (1955), Герою Радянського Союза (7.5.1965), член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1958). Член КПРС з 1939. Закінчив гардемарінськие класи (1917). У Советськом ВМФ(військово-морський флот) з 1918, брав участь в Громадянській війні 1918—20 (Балтійський флот, Каспійська військова флотилія). З 1923 на Чорноморському флоті (командував есмінцем і на штабних посадах). Закінчив курси вищого начскладу при Військово-морській академії (1928). У 1933—35 начальник штабу морських сил Балтійського моря, потім на викладацькій роботі. У 1937—38 начальник штабу і командувач Балтійським флотом. З січня 1938 по квітень 1946 заступник і 1-й заступник наркома ВМФ(військово-морський флот). У 1946—47 начальник головного штабу ВМС(військово-морські сили), в 1947—1950 заступник Головкому ВМФ(військово-морський флот). У 1947—54 відповідальний редактор «Морського атласу». У 1950—1954 у відставці, був заступником міністра морського флоту СРСР. У 1954—57 на відповідальних посадах в центральному апараті Міністерства оборони СРСР. З 1957 генеральний інспектор Міністерства оборони СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Державна премія СРСР (1951). Нагороджений 6 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Ушакова 1-ої міри, орденами Вітчизняної війни 1-ої міри і Червоною Зірки і медалями.
Соч.: Операція японців проти Циндао в 1914, М., 1936; Морські історії, М., 1970.
Літ.: І. С. Ісаков, Бібліографія, сост. А. П. Епіфанова, М., 1972.
