Ісакова Ніна Сергіївна (р. 8.10.1928, Себеж, нині Псковської області), російська радянська співачка (меццо-сопрано), народний артист РРФСР (1969). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 була партизанкою. У 1958 закінчила Московську консерваторію (клас Ф. С. Петрової). У тому ж році прийнята в трупу Музичного театру ім. К. С. Станіславського і В. І. Неміровіча-Данченко. І. обладает голосом густого соковитого тембру, особливо красивим в нижньому контральтовому регістрі, високою вокальною майстерністю, драматичним даруванням. Серед її кращих партій — образи цілеспрямованих, сильних духом жінок. Сценічною невимушеністю, легкістю відрізняється виконання І. комедійних ролей. Партії: Устінья («Омелян Пугачов» Коваля), Комісар («Оптимістична трагедія» Холмінова), Сонетка («Катерина Ізмайлова» Шостаковича), Дорабелла («Так поступають всі жінки» Моцарта), Перікола («Перікола» Оффенбаха) і ін. І. відома як камерна співачка. Основу її концертного (як і оперного) репертуару складають твори радянських композиторів — З. А. Льовіной, До. Ст Молчанова, Т. Н. Хренникова, Д. Д. Шостаковіча і ін. 2-я премія на Міжнародному конкурсі музикантів-виконавців в Женеві (1958). Депутат Верховної Ради РРФСР 7-го скликання. Нагороджена орденом «Знак Шани» і медалями.
