Ісаєв Андрій Олексійович (19.10.1851—1924), російський економіст народницького напряму, статистик і соціолог. У 1879—93 лектор Петербурзького університету і ярославського ліцею Демідовського, з 1884 професор ліцею. Наукову роботу І. почав в Московській губернській земській управі (1875); статистичними даними і виводами І. багато разів користувався В. І. Ленін («Розвиток капіталізму в Росії», гл.(глав) 5 і 6). Лекції І. у університеті і в ліцеї лягли в основу його книг по проблемах політичної економії. І. був прибічником теорії трудової вартості, відносився до марксизму співчутливо, але тлумачив марксизм з позицій реформізму. Був одним з пропагандистів «кооперативного соціалізму». Автор понад 20 книг по питаннях політичної економії, фінансів, світового господарства і соціології, а також брошур і безлічі журнальних статей.
Соч.: Промисли Московської губернії, т. 1—2, М., 1876—77; Артілі у Росії, Ярославль, 1881; Наші фінанси і прибутковий податок, «Праці Імператорського Вольного економічного суспільства», 1887 № 4; Нарис теорії і політики податків, Ярославль, 1887; Державний кредит, Ярославль, 1886; Про соціалізм наших днів, Штутгарт, 1902; Питання соціології, СП(Збори постанов) Би, 1906; Початки політичної економії, 7 видавництво, СП(Збори постанов) Би, 1908; Світове господарство, СП(Збори постанов) Би, 1910; Кризи в народному господарстві СП(Збори постанов) Би, 1913.
