Ірокези, група індіанських племен що мешкали на З.-В.(північний схід) сучасних США і що займалися землеробством і полюванням, а з 16 ст і торгівлею хутром. Їх древня соціальна організація — класичний приклад материнсько-родових буд. Близько 1570 виник Союз племен І. (могавки, онєїда онондага, кайюга, сенека, туськарора), що зіграв в 17—18 вв.(століття) велику роль в колоніальних війнах європейських держав за панування в Північній Америці. В цей час суспільство І. було військову демократію . До кінця 18 ст Союз був розгромлений військами США, землі експропріюють, а І. розселені в 16 резерваціях США і Канади. Більшість сучасних І. зайнято в сільському господарстві, частина — промислові робітники, будівельники і ін. Вони піддаються дискримінації і сегрегації. За оцінкою, на 1960 в США налічувалося близько 35 тис. І., а в Канаді — близько 15 тис. Ірокезькі мови відносяться до сім'ї хока-сиу мов . Більшість І. по релігії вважаються християнами, фактично значна їх частина дотримується синкретичного культу сил природи.
Літ.: Енгельс Ф., Походження сім'ї, приватної власності і держави, М., 1953; Морган Л. Р., Древнє суспільство..., 2 видавництво, пер.(переведення) з англ.(англійський), Л., 1935; Morgan L. H. League of the Ho-de-no-sau-nee, or Iroquois, N. Y., 1922; Weinman P. L., A bibliography of the Iroguoian literature, Albany (N. Y.), 1969; Fenton W., The Iroquois in history, в кн.: North American Indians in historical perspective, N. Y., 1971.
