Іоаннісян Іоаннес Мкртічевіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Іоаннісян Іоаннес Мкртічевіч

Іоаннісян Іоаннес Мкртічевіч [14(26) .4.1864, Вагаршапат, — 29.9.1929, Єреван], вірменський поет. Народився в сім'ї селянина. Вчився в Лазаревськом інституті в Москві. У 1888 закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. До 1912 був вчителем. І. вітав Велику Жовтневу соціалістичну революцію, взяв участь в будівництві нового життя, працював в Законодавчій комісії при Раднаркомі Вірменської РСР (з 1922). Поет випустив три збірки «Вірша» (1887, 1908, 1912). Ранні вірші належать до кращих зразків вірменської цивільної лірики. І. показав жорстоку експлуатацію селянства, важку працю хлібороба («Прощайте, сонце і весна», «Ашуг», «Араз», «Алагяз побілів, застиглий» і ін.). Деякі його вірші забарвлені в трагічні тони («Бувають хвилини», «Вірю в те, що безсмертний» і ін.). Спираючись на народні віддання, І. створив класичні обробки пісень старовинних вірменських співців (гусанов), балади і легенди («Цар Артавазд», «Народження Ваагна» і ін.), в яких проповідував ідеї, що звільнили. Творчість І. зіграло велику роль в розвитку вірменської поезії, у тому числі радянською; він проклав дорогу О. Туманяну і А. Ісаакяну. І. — майстер любовної лірики і співець природи. Віршам І. властиві пластична виразність, свіжість порівнянь і метафор. Переведення з Гомера, А. С. Пушкіна, Н. А. Некрасова, П. Я. Якубовича, А. Мицкевича, І. Ст Гете, Ф. Шиллера, Г. Гейне і ін. поетів до цих пір є зразковими.

 

  Соч.:  У русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші, Ер., 1940; Вибране, М., 1949; Лірика, М., 1963.

 

  Літ.: Історія вірменської радянської літератури, М., 1966; Хитарова С., Поезія Іоаннісяна, М., 1968.