Інформаційний пошук, процес відшукання в деякій безлічі текстів (документів) всіх таких, які присвячені вказаній в запиті темі (предмету) або містять потрібні споживачеві факти, відомості. І. п. здійснюється за допомогою інформаційно-пошукової системи і виконується уручну або з використанням засобів механізації або автоматизації. Неодмінним учасником І. п. є людина. Залежно від характеру інформації, яка міститься у видаваних інформаційно-пошуковою системою (ІПС) текстах, І. п. може бути документальним, у тому числі бібліографічним, і фактографічним. І. п. потрібно відрізняти від логічної переробки інформації, без якої неможлива безпосередня видача людині відповідей на питання, що ставляться їм. При І. п. відшукуються — і можуть бути знайдені — такі і лише такі факти або відомості які були введені в ІПС. Перед введенням в ІПС тексту (документа) визначається його основний смисловий вміст (тема або предмет), який потім переводиться і записується на одному з інформаційно-пошукових мов (див. також Індексування ). Цей запис називається пошуковим чином тексту. Так само поступають і коли в ІПС вводять певним чином записані факти, відомості. Запит, що поступив, також перекладається інформаційно-пошуковою мовою, утворюючи пошукове розпорядження. Оскільки пошукові образи текстів і пошукові розпорядження записані на одній і тій же мові, вирази на якому допускають лише одне тлумачення, то можливо порівнювати їх формально, не вникаючи в сенс. Для цього задаються певні правила (критерії відповідності), що встановлюють, при якій мірі формального збігу пошукового образу з пошуковим розпорядженням текст слід вважати таким, що відповідає на інформаційний запит і підметом видачі.
Технічна ефективність І. п. характеризується двома відносними показниками — коефіцієнтом точності (відношенням числа текстів, що відповідають на інформаційний запит, до загального числа текстів в даній видачі) і коефіцієнтом повноти (відношенням числа текстів, що відповідають на інформаційний запит, до загального числа таких текстів що містяться в даній ІПС). Необхідні значення цих показників залежать від специфіки інформаційних потреб. Наприклад, при пошуку патентних описів з метою проведення експертизи патентної заявки на новизну необхідна 100%-ная повнота видачі; при пошуку, орієнтованому на звичайного дослідника або інженера, дуже хорошою вважається точність видачі близько 80%, повнота — близько 50%.
І. п. може бути двох типів — виборче (або адресне) поширення інформації і ретроспективний пошук. При виборчому поширенні інформації І. п. виробляється по постійних запитах деякого числа споживачів (абонентів), здійснюється періодично (зазвичай один раз в тиждень або в два тижні) і виконується лише в масиві текстів, що поступили в ІПС за цей період часу. Між ІПС і споживачами (абонентами) встановлюється зворотний зв'язок, що ефективно діє (абонент повідомляє, в якій мірі цей текст відповідає запиту і чи потрібна йому копія повного тексту, про міру відповідності цього тексту його інформаційній потребі), яка дозволяє уточнювати потреби абонентів, своєчасно реагувати на зміни цих потреб і оптимізувати роботу системи. При ретроспективному пошуку ІПС відшукує ті, що містять необхідну інформацію тексти у всьому накопиченому масиві текстів по разових запитах.
Подальший розвиток І. п. направлено на його механізацію і автоматизацію. Для цього використовуються перфокарти ручного звернення (з краєвою перфорацією, щілинні і просветниє), рахунково-перфораційні машини, електронні цифрові обчислювальні машини, а також спеціальні технічні засоби — мікрофотографічні, з магнітним і відеомагнітним записом інформації і так далі
Літ.: Міхайлов А. І., Чорний А. І., Гиляревський Р. С., Основи інформатики, 2 видавництва, М., 1968, с. 244—620; Bourne Ch. P., Methods of information handling, N. Y., 1963; Vickery B. C., On retrieval system theory, 2 ed., L., 1965.
