Інокуляція (від латів.(латинський) inoculatio — щеплення), введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки або ін. речовин в тканині рослин, тварин або людини (а також в живильні середовища). І. живого збудника інфекційного захворювання (наприклад, вірусу вакцини) застосовують, щоб спровокувати у здорової людини розвиток хвороби в ослабленій формі і тим самим сприяти розвитку у нього імунітету . І. може бути лікувальною — введення специфічної сироватки з лікувальною метою і профілактичною — введення іммуносиворотки або вакцини як захисного засобу проти певного захворювання.
