Імпульсне управління електроприводом, метод управління частотою обертання або моментом електродвигунів, що обертає, заснований на періодичній зміні параметрів ланцюгів двигуна або схеми його приєднання до джерела енергії. Наприклад, при замкнутому контакті імпульсного елементу (ІЕ) (см. мал.(малюнок) ) ланцюг якоря Я підключена до джерела U п і двигун розганяється. При розімкненому контакті двигун гальмується статичним моментом навантаження M з . Середнє значення частоти обертання n визначається відносним часом t 1 включення ІЕ і навантаженням M з , т. е., міняючи тривалість імпульсу живлячої напруги, можна регулювати частоту обертання в широких межах. Як комутуючих ІЕ застосовуються реле, контактори, магнітні підсилювачі, іонні прилади, транзистори. Подібні схеми відрізняються низькими ккд(коефіцієнт корисної дії) і коефіцієнтом використання двигуна при глибокому регулюванні частоти обертання.
Для І. в. е. характерні простота і надійність, а схема управління на транзисторах відрізняється, крім того, високою економічністю, малими габаритами і масою, тому такі схеми широко застосовуються в літакових електроприводах і металообробних верстатах.
Літ.: Твердін Л. М., Система УРВ-Д з імпульсним регулюванням швидкості обертання, в кн.: Автоматизований електропривод, ст 2, М., 1960; Нагорський Ст Д., Управління двигунами постійного струму за допомогою імпульсів підвищеної частоти, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Відділення технічних наук», 1960 № 2.
