Імпульсні джерела світла, призначаються для здобуття одиночних або таких, що періодично повторюються світлових спалахів тривалістю від доль мксек до декількох десятків мсек. За способом перетворення різних видів енергії в світлове випромінювання І. і. с. підрозділяють на 2 типи. До першого відносяться прилади, що використовують світлове випромінювання низькотемпературною плазми отримуваною за допомогою іскрового розряду, що конденсує, в газах, вибухаючої тяганини, пінч-ефекту і ін. Дія джерел другого типа заснована на короткочасному збудженні люмінофора в результаті проходження через нього електричного струму або при опроміненні пучком електронів. І. і. с. можуть служити оптичні квантові генератори (імпульсні лазери ). Найбільше вживання в якості І. и. с. отримали імпульсні лампи (ккд перетворення електричної енергії в світлову до 50—70%), що відносяться до І. і. с. першого типа.
І. і. с. застосовуються в автоматиці і телемеханіці в приладах зі світловими каналами управління і передачі інформації, в оптичній локації і зв'язки, в оптичній телефонії, в далекомірах і товщиномірах. Розроблені прилади з І. и. с. для здобуття відміток часу, фотореєстрації, виготовлення кліше і ін. цілей. І. і. с. використовуються у фотохімії для фотолізу, фотосинтезу і дослідження збуджених квантових станів атомних і молекулярних часток. Широке вживання І. і. с. всіх типів отримали для накачування активних середовищ оптичних квантових генераторів.
Вдосконалення І. і. с. направлено на збільшення інтенсивності і ккд(коефіцієнт корисної дії) випромінювання в певних спектральних діапазонах, розширення діапазону керованості, а також на підвищення надійності і довговічності.
Літ.: Маршак І. С., Імпульсні джерела світла, М-код.—Л., 1963; Рохлін Р. Н., Газорозрядні джерела світла, М-код.—Л., 1966.
