Ізолейцин
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ізолейцин

Ізолейцин, а-аміно-b-метілвалеріановая кислота, C 2 H 5 CH(Ch 3 ) CH(Nh 2 ) COOH, амінокислота, відкрита Ф. Ерліхом (1904) в продуктах розпаду білка фібрину; відноситься до групи аліфатичних моноамінокарбонових кислот з розгалуженим вуглецевим ланцюгом. Міститься в білках в незначній кількості. Для людини, тварин і багато мікроорганізмів І. — незамінна амінокислота, яку необхідно вводити з їжею. Добова потреба людини в І. близько 1,5—2 г .