Ізоглоса (від з... і греч.(грецький) glóssa — мова, мова), лінія на карті, що позначає в лінгвістичній географії кордону поширення якого-небудь мовного явища (фонетичного, морфологічного, синтаксичного, лексичного і ін.). Наприклад, можна провести І., що показують поширення в південно-західних областях РРФСР слова «гомоніти» в значенні «говорити»; для індо-іранських мов при допомозі І. можна виділити території з вживанням енклітічеських займенників в суб'єктній, об'єктній або визначальній функції. Поряд із загальним терміном «І.» використовуються також приватні — ізофона (І., що показує поширення звуку), ізосинтагма (І., що показує поширення синтаксичного явища) і тому подібне
