Європейський інвестиційний банк, інвестиційний банк 6 країн — учасниць «Спільного ринку» (Франції, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга). Заснований в 1958 відповідно до Римського договору про створення «Спільного ринку» (1957). На чолі банку коштує Рада керівників, в яку входять міністри фінансів країн-членів. Правління банку — в Брюсселі. Дозволений і випущений акціонерний капітал — 1 млрд. дол.(долар), сплачений капітал — 250 млн. дол.(долар) (в т.ч. 25% золотом і 75% в національній валюті). Останні 750 млн. дол.(долар) служать фондом, що гарантує позики, що укладаються банком. З травня 1971 дозволений капітал збільшено до 1,5 млрд. дол.(долар), а сплачений — до 300 млн. дол.(долар) Франція і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) підписалися кожна на 450 млн. дол.(долар), Італія — на 360 млн., Бельгія — на 130 млн., Нідерланди — на 107 млн. Люксембург — на 3 млн. дол.(долар) Банк випускає облігації. До початку 1971 було випущено облігацій на суму 1020 млн. дол.(долар), з них 2 / 3 було розміщене в країнах «Спільного ринку» і 1 / 3 в США. Банк надає позики з 7,5% річних державним і приватним підприємствам «шестірки», а також Греції і африканськими державам, що входять в Еврафріку. Право інвестицій в останніх банк отримав з 1963. На 1 січня 1971 відкриті банком кредити склали 1393 млн. дол.(долар) Крім того, банк взяв участь в проектах інвестицій на загальну суму 4,5 млрд. дол.(долар) Видані кредити склали 1060 млн. дол.(долар) З відкритих кредитів 91% доводиться на «шестірку» (57% — Італія, 19% — Франція, 9% — ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), 6% — Бенілюкс), 5% на Грецію і лише 4% на країни, що розвиваються, головним чином африканські. Основна маса кредитів надана на створення і поліпшення інфраструктури (будівництво залізних і автомобільних доріг, гаваней, підприємств зв'язку) і на розвиток сільського господарства.
