«Червоний хрест» революційний, узагальнена назва ряду організацій в Росії, що створювалися для надання допомоги політичним ув'язненим і засланцем. Вперше подібна організація — «Суспільство До. к.» — була утворена при «Народній волі» в 1881 Ю. І. Богдановичем і І. Ст Калюжним. У 1882—84 існував закордонний відділ, який очолювали П. Л. Лавров і В. І. Засуліч . Народовольчеський «До. к.» був напівлегальною організацією, що отримувала частково кошти від буржуазної інтелігенції, що співчувала йому. Після ліквідації «Народної волі» «До. к.» став називатися в 80-і рр. «Суспільством допомозі політичним засланцем і поміщеним» (але колишня назва продовжувала уживатися). З початком масового робочого руху провідна роль в «До. к.» перейшла до соціал-демократів. Збори на користь заарештованих і засланців стали вироблятися серед робітників. Після поразки Революції 1905—07 емігрантами-революціонерами були створені ряд суспільств і організацій, що виконували функції «До. до.» («групи сприяння», закордонні відділення політичного «До. к.», «Краківський союз допомоги увязненим», «Комітет допомоги політичним каторжанам в Росії» і ін.).
